на всі випадки

Емоційне вигорання: симптоми, ознаки, профілактика

Емоційне вигорання: симптоми, ознаки, профілактика

Синдром емоційного вигорання – симптоми і профілактика.

Протягом всього свого життя ми відчуваємо різні емоції: захоплення, обурення, обурення, радість та багато інших. Але іноді відбувається так, що емоційне життя раптово тьмяніє і людина перестає відчувати ті чи інші емоції. Сайт корисні поради допоможе розібратися в цій причині.

 

Що ж означає термін ” емоційне вигоряння?

 

 

З’явився він у середині 70-х років XX століття. Психологи, займаючись вивченням діяльності медичних працівників, помітили той факт, що багато з них, допомагаючи людям і навіть рятуючи їх від смерті, ставляться до них відсторонено, байдуже, а часом і зовсім негативно. Проаналізувавши роботу даних фахівців, вчені ввели в ужиток нове поняття – «емоційне вигорання», “синдром емоційного вигорання” або скорочено РЕВ.

 

Це дослідження привело психологів до думки про те, що існує ще одна стресова хвороба. Це емоційне порушення виникає в результаті зайвого емоційного напруження в процесі професійної діяльності людини. Цю проблему довго досліджували і вивчали. В результаті вченими був зроблений висновок, що «вигорання особистості» характерно для людей тих професій, які в процесі своєї роботи регулярно взаємодіють з людьми, повинні допомагати їм і ділитись душевним теплом. Сюди відносяться: педагоги, медичні працівники, психологи, керівники і соціальні працівники. Але це зовсім не означає, що працівники інших сфер не схильні до емоційного вигорання особистості.

 

Емоційне вигорання – це психічне явище негативного характеру, що викликає емоційне виснаження. Іншими словами, дане явище виникає в ті моменти, коли людина протягом довгого часу витрачає свою емоційну енергію і при цьому не має часу і можливості для того, щоб її заповнити.

 

Уявіть собі ваш мобільний телефон. Якщо ви будете протягом тривалого часу його безперервно використовувати: дзвонити друзям, писати повідомлення, слухати плеєр і радіо, грати в ігри, то заряд його батареї дуже швидко виснажиться. Щоб повернути телефон в робочий стан, вам потрібно буде підключити його до мережі. І тільки тоді він зарядиться необхідною енергією. Ось так і в організмі людини. Відмінність лише в тому, що батарея телефону буде подавати користувачу звукові сигнали, попереджаючи про те, що вона розряджена. А ось емоційна «батарейка» в організмі людини таким сигналів подавати не здатна. Саме тому людина не може відчути, коли його емоційні можливості досягли своєї межі.

 

Симптоми і ознаки емоційного вигоряння.

 

 

Ознаки ”вигорання на обличчя”.

Дана проблема не виникає раптово, раптом. Це накопичується протягом часу і лише іноді проявляється у вигляді тих чи інших симптомів.

 

Перед емоційним вигорянням у людини спостерігається активна робота на знос, трудовий ентузіазм і підвищена активність у всіх сферах діяльності. Адже перш ніж вигоріти, людина обов’язково повинна горіти. Без запалювання і горіння не може наступити вигоряння емоцій.

 

Але варто відзначити, що тут справа не в самій робочої активності, а в тієї емоційної підзарядки, яку людина отримує. Якщо є якісне і регулярне підживлення енергії, то такий трудовий ентузіазм можна проявляти протягом усього життя і при цьому жодного разу не зіткнутися з проблемою синдрому емоційного вигорання.

 

Це настає не в момент надмірних навантажень на роботі, а коли ці навантаження знаходять форму регулярного стресу, коли між вимогами в особистому житті або на роботі і власними ресурсами людського організму з’являється вагомий розрив. Або, наприклад, із-за хронічного конфлікту, який здатний значно виснажити власні ресурси будь-якої людини.

 

Отже, після підвищеної активності і робочого ентузіазму приходить період виснаження і втоми. Першою ознакою зниження активності є відсутність бажання йти на роботу. Особливо це відчувається після вихідних днів. «Вигоряють» співробітники, приходячи на роботу, намагаються мінімально виконувати свої робочі обов’язки або зовсім їх уникнути. Вчитель не замечет проблем своїх учнів, лікаря не хочеться вислуховувати скарги своїх пацієнтів і він просто відмахується від них, а управлінець відправляє своїх відвідувачів до інших фахівців.

 

На цьому етапі людина починає лише формально на автоматі виконувати свої обов’язки. Від нього можна періодично почути такі вислови: «як же мені всі набридли», «щодня одне й те ж». Причому ці слова він говорить про тих людей, допомагати яким є його прямим обов’язком.

 

А якщо особливості праці не дають йому можливість довести виконання робочих обов’язків до мінімуму, то це проявляється в особистому житті. Людина починає неохоче спілкуватися з друзями та близькими, всіляко ухиляється від виконання домашніх справ.

 

Зниження робочий активності призводить до того, що у працівника зникає можливість просуватися по кар’єрних сходах, рости в професійному плані і займатися професійною творчістю. Сам того не помічаючи, людина відмовляється від значимих для нього цілей. Лікар припиняє наукову діяльність, яка так захоплювала його раніше, педагог відмовляється від вивчення і використання нових технологій, управлінець перестає прагнути до просування по кар’єрних сходах.

 

Невдоволення своєю професійною діяльністю може призвести когось агресії, а кого-то до депресії. Це залежить від психологічних особливостей кожної окремої людини. У першому випадку у своїх невдачах він буде звинувачувати всіх оточуючих: колег, друзів, сім’ю, начальство. А в другому – самого себе і свої особистісні якості: «Це я винен у тому, що у мене нічого не виходить. Я ні на що не здатний».

 

Це як купка про вигорілих сірниках…

Вже на початковій стадії емоційного вигорання у людини спостерігаються психосоматичні прояви. Постійна напруга призводить до різних соматичних захворювань, у тому числі підвищення артеріального тиску. А незадоволеність і тривожність ведуть до зниження імунітету.

 

Коли настає стадія відчаю і спаду, співробітник все менше починає відповідати професійним вимогам. Кар’єра перетворюється в діяльність стереотипну, а незадоволеність професією поширюється і на особисте життя, сім’ю і друзів. Хобі та захоплення зникають, а мистецтво, природа і краса більше не чіпають і не хвилюють людину. Ця стадія дуже небезпечна. Дане явище стає хронічним станом і від нього дуже важко позбутися.

 

Які люди найбільше схильні до емоційного вигорання?

 

 

Дослідження вчених показали, що не всі люди схильні до цього явища.

 

Професіонали, які ставлять перед собою недосяжні цілі і пред’являють до самих себе надмірно завищені вимоги, фахівці з «синдромом відмінника», які люблять брати собі на плечі непідйомний обсяг роботи – всі вони відносяться до групи ризику. Саме такі люди найбільше схильні до цього явища.

 

Ризик емоційного вигорання існує і для людей, які на роботі знаходяться не на своєму місці. Вибравши для себе не підходяще місце роботи, людина не отримує від неї ніякого задоволення і радості і вже тим більше необхідної емоційної підживлення від самого процесу трудової діяльності. У цьому випадку людині доводиться шукати цю саму підживлення і позитивні емоції поза професійної діяльності – в особистому житті і захоплення. Якщо ці сфери життя дадуть йому потужний заряд позитивних емоцій, то вигоряння, швидше за все, не настане. Люди, які обрали цікаву їм професію, тим самим надійно захистили себе від цього синдрому, адже сама робота приносить їм безліч приємних позитивних емоцій.

 

Людина з почуттям гумору, який з гумором і розумінням здатний поставитися до своїх життєвих невдач, який не зациклюється на них, а здатний переступлять і йти далі, який позитивно відноситься і до свого особистого життя та професійної діяльності, також не схильний до ризику “вигорання”.

 

Психологи з’ясували, що хороший “емоційний” клімат в робочому колективі є відмінною результативної профілактики емоційного вигорання працівників. Адже можливість отримати допомогу і підтримку від своїх колег приносить відчуття емоційної стабільності. А ось конфлікти здатні знищити всю сприятливу обстановку і позитивні емоції. Затяжний конфлікт в особистому житті або на роботі може дуже швидко привести людину до цього стану.

 

Як боротися з емоційним вигорянням? Симптоми, профілактика.

 

 

Для початку необхідно оцінити, чи є у вас симптоми емоційного вигорання. У вас пропали всі життєві цілі? Немає бажання йти на роботу? Ви незадоволені собою і своїми досягненнями в кар’єрній діяльності?

 

Якщо більшість відповідей позитивні, пора насторожитися – у вас з’явилися симптоми даного явища. Пора брати себе в руки і боротися з цим, робити перші кроки, лікування емоційного вигорання не варто відтягувати.

 

Швидше за все, вам варто змінити своє ставлення до роботи: навчитися чітко розподіляти обов’язки і відмовлятися від додатково навантаження. Якщо вам не подобається ваша робота, можливо, варто щось зробити, щоб змінити її на більш цікаву. Наприклад, піти на курси підвищення кваліфікації. Головне спробувати зрушити роботу з мертвої точки.

 

Додайте в своє життя якомога більше позитивних емоцій. Згадайте, що приносить вам задоволення? Спорт, виїзди на природу, читання улюблених книг, зустрічі з друзями, смачні страви, улюблена музика…. Поверніть у своє життя ті заняття, які завжди приносили вам радість, але від яких ви відмовилися з-за роботи і взагалі можна почати нове життя, це як профілактика емоційного вигорання. Це підзарядить вашу емоційну батарею і життя знову засяє яскравими фарбами!

Будь ласка оцініть статтю.
Дуже погано!!Погано!Недуже.Добре :)Відмінно! (6 голосів, середня оцінка: 4.83 з 5)
Loading...Loading...

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>